Одного разу вийшов їжак з своєї нори подивитися на Божий світ. От він собі погадав: «Піду я у поле роздивитися ,як виглядає гречка і пшениця». Пішов та задумав собі: «Аби коротшою дорогою піти, то піду навпростець». Але поза корчем здибав його заєць , що обзирав капусту, чи велика виросла .
— Ого-го! — каже їжак, — Скоре сотворіння тут!
— А ти, — каже заєць, — такий як твій рід віддавна, і ти такий загинеш, з своїми кривими ногами .
Але їжака найдужче узлостило, що він каже, що криві ноги.
— Ти, — каже, — береш мене на сміх? Як ти такий великий пан, то заложімся, хто кого переможе у бігу.
І заклалися. І каже заєць:
— Ану біжім.
— Ні, — каже їжак, — іще ні. Я піду додому скажу жінці, аби знала, де я пішов.
А заєць був тому радий, бо був голодний і думає собі: «І мені це на користь буде, бо попоїм капусти, то зможу бігти ліпше.»
Приходить їжак до своєї нори і каже жінці:
— Знаєш, жінко, маю клопіт.
— Який?
Каже їжак:
— Заложився з зайцем, хто кого переможе у бігу.
Та й все розповів про той заклад.
— А ти здурів, чи що? — питає їжачиха.
— Мовчи, жінко, — каже їжак, якось то буде .Ми мусимо виграти. Збирайся, жінко, і ходи за мною разом.
Ідуть вони разом, а по дорозі їжак учить жінку, що має робити. Каже:
— Ми зараз там приходимо на ниву, і я тебе поставлю у кінці ниви, і ти маєш на цім місті стояти. Коли заєць прибіжить до тебе ти мусиш казати: «Я вже тут!». А прийде він у другий кінець до мене, то я так само скажу: «Я вже тут!».
Приходить він до зайця і каже:
— Ну, я вже готовий.
Ставши в один кінець ниви, заєць каже:
— Маємо бігти на команду раз, два, три.
— Добре
І став заєць в одну борозну, а їжак у другу, а на команду раз, два, три рушили до бігу. Заєць біжить, що сили має, у другий кінець ниви, а їжак зостався на місті. Прибігає у другий кінець ниви, а там їжачиха каже:
— Я вже тут!
Каже заєць:
— Та аби таке помело мене перебігло? Ану пробуймо ще раз!
Заєць знов скочив до бігу, прибігає у кінець ниви, а їжак каже:
— Гов-гов! Я уже давно тут чекаю!
— Ану, біжімо ще раз!
Прибігає у другий кінець ниви, а там їжачиха.
Так бігав він дев’яносто дев’ять, а за сотим разом як попробував бігти скільки сили мав, та й посередині ниви — трісь! Отак і кінчилась справа їжака з зайцем.