Жили собі дід і баба. Одного разу просить баба діда:
— Сходи, діду, до лісу та назбирай грибів на вечерю.
Пішов дід у ліс, а там грибів... Так захопився, що назбирав повну корзину і не помітив, що настала ніч. Дід почав шукати дорогу додому, але не знайшов її. Незабаром побачив серед дерев вогники, то були вовки. Він злякався і заліз на дерево. Але вовки і там його побачили. Вони почали гризти дерево. Ще більше злякався дід: бачить, що ось-ось вони дістануться до нього і... стрибнув із дерева та потрапив у яму.
Коли він отямився, то, обернувшись в одну сторону, намацав щось колюче, а в другу — щось м’яке. То були їжачок і зайчик, які теж ховалися від хижаків. Так вони просиділи в ямі цілу ніч. Вовки довго стояли кругом ями, але не змогли дістати їх.
Коли настав ранок дід спочатку висадив з ями звірят, а потім і сам виліз. Старенький забрав друзів до себе додому. Баба була рада, що дід повернувся з грибами, та ще й не сам. Вона пригощала всіх фруктами та овочами.
І стали вони жити й поживати дружно цією родиною.