Якось їхав пан через село. А назустріч іде чоловік. От пан його і питає:

— Скажи, мужик, хто село держить?

— Хата за хату, тин за тин, так село і держиться, — відповів чоловік.

— Ти дурень, мужик, я тебе не про те питаю! Скажи, хто у вашому селі найстарший?

— Так би, пане, і казали. Он баба Шелестуха найстарша. Їй цього літа виповнилося дев’яносто п’ять років! — відказує чоловік.

Пан аж розгнівався і грізно заявив:

— Ти дурень, мужик, я тебе питаю про те, кого у вашому селі слухають?

— Так би, пане, і казали. Он у діда Лукапія син з війська прийшов. Він як заграє на гармонію, так усі люди і слухають! — весело відповів чоловік.

А пан ще більше сердиться.

— Ти дурень, мужик, я питаю, хто у вас з вищого коліна?

А чоловік, усміхаючись, відповідає:

— Так би, пане, і казали. Он бондар наш, перерубав собі ногу, так тепер одне коліно вище, а друге нижче.

А пан аж піниться від люті:

— Ти дурень, мужик, я тебе питаю, кого у вашому селі бояться?

— Так би ви, пане, і казали. Он у попа є бугай, то він як вилетить, тоді його всі люди бояться!

Пан уже зовсім вийшов з себе:

— Ти дурень, мужик, я тобі зараз як заїду!

— Заїжджайте, пане, покірно прошу вас! Моя жінка саме вареничків наварила, то я вас почастую! — радісно вигукує чоловік.

Пан у відчаї схопився за голову та й повернув коней в інший бік. Тільки його і бачили.