Жила собі жінка-циганка, звали її Мавра. І закохалася вона в хлопця не своєї нації, у білочубого парубка з голубими очима. Нікого не хотіла бачити дівчина, не слухала застережень подруг і згодом народила дитину — білолицього синочка.

Грицик, коханий Маври, дізнавшись про це, втік із села. Нікуди діватися молодій матері, і повернулася вона до своєї родини в табір. Родичі побачили, що дитя Маврине не схоже на них, адже дівчина запевняла їх, що пішла за коханим у інший табір. Розсердилися цигани і вирішили покарати зрадницю.

Одного чудового вечора куми напоїли Мавру і винесли у темний ліс, а малого хлопця підкинули білій молодій сім’ї, яка дуже хотіла мати дітей. Зраділо подружжя, віддало синові усю свою любов і багатство, і виріс із нього диво-красень.

А мати, прокинувшись серед лісу, довго блукала ним, та так і не знайшла ні сина, ні свого роду. Натрапила на маленьку хатинку, почала там жити, варити зілля всяке, чаклувати, ходила по селах, ворожила.

А в цей час у сина Маври закохалася горда Галина, на яку юнак зовсім не звертав уваги. І вирішила дівчина піти до ворожки і попросити чар-зілля, щоб отруїти хлопця.

Дала Мавра трави, заварила її Галина, отруїла Степана і сама на себе наклала руки. Циганка впізнала в юнакові свого сина. Голосила на все село, просила людей повернути його. Жаль стало родичам Маври, і забрали вони її в табір. Прийомні батьки тужили за Степаном, та згодом Бог дав їм ще одну дитину.