Жив собі нежонатий, парубок. Мав землю, господарство, та не було кому робити, бо він один, а мати стара. Пройшли роки, мати померла. Залишився парубок сам, не міг все робити і вирішив оженитись. Сподобалась йому одна дівчина, гарна, вродлива. Пішов до неї свататись. А мати дівчини й каже:

— Донька наша гарна й здорова нівроку. Але ми нічого не навчили її робити.

А донька й собі каже:

— Хочу заміж. Але щоб мій чоловік не заставляв мене нічого робити.

Подивився хлопець на батька дівчини, а той йому підморгнув. Парубок і каже:

— Хай так буде! Я не буду заставляти тебе робити.

Оженилися молоді, почали жити разом. Чоловік рано встане, попорає, зварить сніданок. Жінка встане і сідає їсти. Чоловік їде в поле робити, а жінка принарядиться і по селу. Там постоїть, там поговорить, там послухає. Пообідає в матері і знову на балачки. Вертається чоловік з поля й не знає, що робити. Свині вищать, корови мукають, кури й гуси за ноги кусають.

Поки попорає худобу, вже й ніч, а ще ж вечерю варити. І так кожного дня. Бачить чоловік, що не видержить. Одного ранку, коли мав їхати на поле, каже до кицьки:

— Я їду в поле, а коли повернуся, щоб ти все поробила.

— Ти, що, чоловіче, здурів?

— А ти лежи, я ж тебе не заставляю щось робити.

Ввечері повернувся чоловік, а вдома скрізь непорядок. Він схопив кицьку за ноги, прив’язав жінці на плечі і гайда бити. Кицька рветься, дряпає жінці плечі так, що аж кров ллється. Жінка в сльози і гайда до матері. А мати питає:

— Як же він тебе бив?

— Не мене, а кицьку на мені.

— А-а-а, то ми на нього ніякого права не маємо.

Пішла жінка додому. Рано чоловік встав, попорав і наказує:

— Дивись, кицько, щоб був порядок.

І поїхав у поле. Жінка встала, поїла і пішла по селу. Але каже до кицьки:

— Роби щось, бо знов тебе буде бити.

Ввечері чоловік приїхав, бачить, порядку немає.

— Кицько, що я тобі казав?

Схопив кицьку, прив’язав до хребта жінки і давай бити палицею. Кицька рве жінці тіло, та кричить на всю хату. Поплакала і лягла спати голодна. Рано чоловік збирається на поле і знов кричить:

— Дивись кицько, не поробиш все, то не чекай мене жива, забирайся з обістя.

Кішка з переляку дременула надвір. Чоловік пішов на поле, а жінка помаленьку взялась до роботи. Застелила ліжко, помила посуд, прибрала в хаті, зварила їсти. Чоловік здивувався, коли побачив це все.

— О, пішло на користь кицьці, — сміявся.

Жінка тільки почервоніла. Згодом з неї стала справжня хазяйка.