Одного теплого весняного дня два чоловіка пішли в ліс по дрова.

— Я трохи посплю, — сказав один і відразу захропів.

«Ого як я швидко заснув!» — подумав молодший і глянув на обличчя товариша. А з носа в того вилетів ґедзь. «Ну й дива!»

Чоловік не відводив погляду від сонного товариша, аж поки ґедзь знову залетів йому в ніс. Незабаром старший чоловік прокинувся.

— Знаєш, мені приснився такий цікавий сон! Начебто на отому перевалі, де цвіте камелія, в землі лежать горщики із золотом, — сказав він і знову заснув.

Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться, аж там три горщики із золотом. Чоловік невимовно зрадів.

— Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша.

— Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно, молодший його випередив.

— Які горщики? Покажи, — мовив він і пішов у слід за молодшим туди, де цвіла камелія.

На денцях горщиків він прочитав: «Один з десяти». Виходить, що молодший товариш виявив тільки три горщики, а сім лежать ще у землі. «Мабуть, не вміє читати», — подумав старший чоловік і промовчав.

Увечері він повернувся на перевал, ще раз перекопав землю біля камелії і таки знайшов сім горщиків із золотом. Кажуть, відтоді зажив у щасті й достатку.