Жив у одному селі чоловік та мав сина. Надумав чоловік женити сина та не міг знайти гарної та роботящої невістки.
Одного разу набрав чоловік повен віз слив і поїхав на базар міняти на сміття. Приїхав на базар і голосно вигукує:
— Міняю сливи на сміття! Міняю сливи на сміття!
Як почали до нього жінки сміття зносити, хто мішок, хто — два, а хто — аж три. А тут приходить до воза гарна дівчина і несе жменьку сміттячка, та й промовляє до дядька:
— Ой, не знаю, дядечку, скільки слив за своє сміття я поміняю.
Глянув чоловік на дівчину та й сказав їй:
— А тобі, дівчино, я віддам всі сливи. Та ще й сватів до тебе пришлемо, бо я маю гарного та роботящого сина, будеш йому доброю дружиною.
Так і зробили. Наступного дня поїхали вони сватати дівчину. Згуляли весілля. І по сьогоднішній день вони живуть-поживають та добра наживають.