Жила собі сім’я — чоловік та жінка. Одного разу їм наснився сон: якщо коли віддадуть все своє багатство людям, то ще більше збагатіють.Так вони і зробили. Роздали все своє багатство бідним і стали ждати, поки до них прийде ще більше багатство. Але так і не діждалися. І пішов чоловік світ за очі.

Йде та йде він лісом, селами, містами, аж ось стрічає старенького-старенького дідуся. І от вони йдуть вже вдвох. Почули вони, що в одного царя захворіла дочка, і ніхто не може її вилікувати. Пішли чоловік і дід до царя і сказали, що вилікують царівну.

Дідусь знався на чарах, дмухнув дівчині в рот цілющого повітря, вона й ожила.

Цар питає діда, що він хоче за лікування. А старий побачив горнятко і сказав, щоб дали йому. Тільки вийшли з палацу, як чоловік і говорить до діда:

— Який ти дурний, вилікував дівчину, а взяв тільки горщик за це.

Дід нічого не відповів. І пішли вони далі.

Через кілька днів почули вони, що знову в одному царстві хвора дівчина, і ніхто не може її вилікувати. Пішли вони й туди, вилікували її.

Цар питає:

— Що вам за це дати?

Думав дід, думав і побачив сир у мисці і попросив, щоб дали їм того сиру.

Як вийшли вони на дорогу, то знову чоловік обізвав діда дурнем за те, що той взяв сир. А дід сказав, що як зголодніють,буде що їсти.

І от вони йдуть темними пустими лісами, горами, а чоловік позаду йде і потайки їсть сир. І так він з’їв увесь. Сіли вони спочивати. Дід побачив, що немає сиру, і питає чоловіка:

— Де сир?

А той говорить, що сном і духом нічого не знає. І скільки він не питав його, чоловік не зізнався. Дав дід чоловікові горнятко і сказав, щоб він пішов до криниці та набрав там води. Чоловік приніс води, а дід йому каже:

— Викопай коло криниці ямку.

Чоловік пішов і тільки копнув — побачив срібло. Потім другий раз копнув — побачив золото. Приніс він коштовності дідові. Дід розділив їх на три купки. Чоловік побачив це і спитав:

— А чого на три? Нас двоє.

— Це тобі золото, це мені, а це тому, хто з’їв сир та не зізнався.

Стало соромно чоловікові. Він хотів зовсім відмовитися від золота. Але дід сказав:

— Колись ти все багатство бідним роздав. То тепер тобі все нехай повертається.

Сказав і зник. Тільки звідкись доносились слова:

— За добро-добро приходить.

А ще запам’ятай: «Що сховав — те пропало, що віддав — те твоє».