До дуже багатої дівчини-одиначки почав ходити хлопець. Довго вони вже стрічалися, аж якось дівчина запросила його до себе на святкову вечерю. Нарихтували вони з мамою страв всіляких — язика проковтнеш.

Усі їдять, а хлопець не хоче їсти.

— Я того не їм, а того не хочу, — каже юнак.

От коли він пішов, мама дівчини й дивується:

— А чим же його дома годують?

І дівчині цікаво знати. Побігла вона тихо слідом за парубком, підійшла до вікна його хати, слухає.

— Мамо, чи є в нас чого поїсти?

— Нема, синку.

— То вистругай ножом стільницю, звари мені затірочки.

Рідко той, хто в гостях від їжі відмовляється, у себе вдома щось добре їсть.