В один селянський трактир зайшов торговець. На плечах у нього був великий тюк з товарами.

А господиня трактиру була скупа жінка. Коли вона побачила тюк, їй захотілось його здержати. Вона відвела торговця в кімнату. А сама побігла до чоловіка порадитись, як виманити у торговця тюк.

— Це дуже легко зробити, — сказав їй чоловік, — треба нарвати сон-трави, зварити її і підмішати в вечерю. Сон-трава віднімає пам’ять.

Господиня так і зробила. Пішла в сад нарвала великий жмит сон-трави, зварила його і відвар підмішала в усі страви, навіть в рис. А потім подала все це на вечерю торговцю.

Торговець з’їв вечерю і нічого не помітив. Тільки голова в нього трохи запаморочилась і йому захотілось спати. Він пішов до себе в кімнату і заснув. Ранком він прокинувся і пішов далі.

Господиня його дочекавшись, одразу побігла в кімнату за тюком. Але в ній нічого не було. Вона все обшукувала, але не змогла знайти. Розчарована прибігла до чоловіка.

— Нічого не допомогла твоя сон-трава, дарма я її варила, торговець пішов і нічого нам не залишив.

— Не може бути, хто її їсть завжди щось забуває, ти пошукай краще.

Господиня знову пішла до кімнати все обшукувала, але знову нічого не знайшла. Вона зупинилась і оглянула на всі сторони, раптом вона стукнула собі по голові і закричала на весь дім.

— Забув! Забув!

Чоловік почув її крик і прибіг до неї.

— Ну що? Що забув?

— Забув заплатити!