Привів син в дім молоду дружину. Невістка гарна, проворна, все старається догодити свекрусі.

Одного разу пішла молода господиня до річки полоскати білизну. Гарно все випрала, склала в ночви і принесла додому. Почала розвішувати. Підійшла свекруха, подивилась і каже:

— Погано випрала. Іди і ще раз переполощи.

Пішла невістка. Старається, як тільки може. Принесла і знову розвішує. Свекруха знову згабзувала. Знов послала невістку переробляти. Прийшла та до води розгнівана. Аж заплакала від досади. Вирішила так:

— Не буду я більше цю білизну полоскати, все одно не догоджу. Краще сама вмиюсь і добре помию ноги.

Так і зробила. Вмилась, помила ноги, помила ночви і кадуб. Приходить додому і чекає, що скаже свекруха. Глянула свекруха, засміялась і каже:

— От тепер видно, що ти була біля річки і білизну прала.