Було собі двоє братів: один багатий, а другий бідний. Раз бідний виліз на дуба ночувати. Коли так як опівночі бачить він: якийсь чоловік жене звіра, а позаду другий чоловік їде на возі. То були лісовик і Святий Юрій.
От пригнав лісовик звіра, та якраз під того дуба, де сидів чоловік. Святий Юрій почав розділяти окрайці хліба, що були на возі. Один окраєць зостався на возі. Святий Юрій віддав його бідному та й каже:
— Це тобі господь дав щастя! З цього окрайця ти вже розбагатієш.
І справді, бідний ніяк не міг з’їсти того окрайця. Що з’їсть, то назавтра приростає та стає таким, як і був.
Позавидував багатий брат бідному, пішов та й сів на дубові, на самому вершечку. В той час не вистачило одному вовкові їжі. Юрій звелів йому з’їсти багатого брата.