Були собі дід та баба. Пішли вони в поле жито жати. І взяли з собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:

— Де б це глечика поставити?

— Постав, стара під кущем.

Баба послухала діда і поставила глечика під кущем. От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть. Аж біжить котик. Побачив глечика, випив з нього молоко, а голови назад не витягне.

Ходить, крутить головою. Приказує :

— Ну, глечику пожартував і годі, випусти мою голівку!

А глечик не відпускає, хоч ти що хоч роби.

— Підожди ж клятий глечику! — каже котик. — Ось я тебе втоплю!

Побіг він до річки. Встромив голову в воду. Наповнився глек і потягнув за собою кота у воду.