В одній хаті здох котик. Між мишами настала велика радість, бо гадали, що вже тепер безпечніші будуть.

Не довго тішились — ґаздиня придбала собі другого. Сей зараз забрався до мишей; що котру зловить — зараз удушить. Настав великий переполох між мишами.

— Новий кіт! Новий кіт! — закричали гуртом.

— Треба його конче позбутись, бо ні одна не останесь живою.

— Але як стратити його? — закричали одні.

— Я пораджу, — сказала маленька. — Прив’яжім йому до шийки дзвіночок, тоді здалека будемо чути, як він біжить; от і поутікаємо.

— Дуже добра порада, — сказали другі і почали з утіхи скакати.

— Але котра повісить котикові дзвіночок на шиї? — спитала одна мишка.

Усі поглянули одна на другу і замовкли; не найшлась така відважна. А кіт тимчасом як ходив, так і ходить без дзвіночка та ловить миші одну по одній.